Терноград оперативно. достовірно. цікаво 75 років тому – 3 березня 1945 року у села Павлокома Динівського деканату був замордований о. Володимир Ленцьо.
Народився 9 січня 1912 року у с. Лютовиська Ліського повіту. Навчався у гімназії в Тернополі, а в 1931-1936 роках у греко-католицькій Богословській Академії у Львові. У 1939-1941рр. вчителював у селах Скалатського повіту.
12 лютого 1942 року владика Микита Будка рукоположив на священника в соборі св.Юра у Львові.
Душпастирював у Павлокомі.
Вранці 3 березня 1945 року загони польських бандитів з сусідних сіл та відділу АК під командуванням пор.Юзефа Бісса “Вацлава” напали на село. Українців загнали у місцеву церкву Покрова Пресвятої Богородиці. Отець Володимир сповідав людей та благословив Святими Тайнами.
Увірвавшись до храму, бандити здерли з нього ризи й у числі відібраних до розстрілу, вивели з церкви. На нього лили воду, та й у ще живого вирізали на грудях хрест і на цвинтарі розстріляли. Похований у братській могилі.
Дружина Надія, вагітна, разом з синами Любомиром і Андрієм та мамою о.Володимира теж була в церкві. Нападники відібравши у неї речі, під вечір із групою жінок з дітьми вивели з церкви і погнали у с.Селиська, де ними заопікувався о.Є.Усцький. Потім їх відвезли до Сянока.
Виробивши евакуаційного листа, 28 березня 1945 року без грошей поїздом прибула до Львова. Там вона зупинилася у сестер Василіянок, а пізніше жила у сестри в Стрию, де і померла.
Джерело: Степан Павлішак, “Календар українця”