Четвер , 30.05.2024

Повернення до життя: навіщо відновлювати річки і чи це взагалі можливо?

Річки — одні з найвразливіших екосистем у світі. Вони відіграють неоціненну роль у житті людей і водночас сильно потерпають від людської діяльності.

Дністер

Активний процес урбанізації та розвиток АПК призвели до деградації річкових екосистем (особливо в міських та промислових зонах). Вони більше не можуть виконувати роль природних буферів, що захищають нас від негативних наслідків зміни клімату, поповнюють запаси підземних вод та підтримують біорізноманіття. 

Як результат, людство сьогодні зіштовхнулося з нагальною потребою відновити річкові екосистеми до їхнього природного стану! Експерти Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) пояснюють: лише здорові річки здатні забезпечувати надання таких життєво важливих екологічних послуг, як фільтрація води, запобігання небезпечних гідрологічних явищ (посухи, повені і паводки) та ерозії.

Навіщо відновлювати річки?

Річки та їхні водозбірні басейни з часів індустріалізації зазнали суттєвого впливу з боку людської діяльності.

Спрямлення і каналізування річок, бетонування берегів, регулювання стоку річок, осушення болотних масивів, вирубування лісів на схилах долин, розорювання заплавних територій і водозборів, забудова прибережних територій та розширення населених пунктів негативно позначаються на здоров’ї річкових екосистем. 

На додаток лісові пожежі та вирубка лісів призводять до ерозії ґрунтів та погіршення водотоку, що зі свого боку посилює негативний вплив небезпечних гідрологічних явищ, які частішають через зміни клімату. Так звана сіра інфраструктура — дамби, греблі, канали та забетоновані русла річок — можуть посилювати ці ризики.

Зі свого боку, деградація річок призводить до втрати середовища існування багатьох видів тварин, тобто втрати біорізноманіття. Це також впливає на якість нашої питної води. Річки, що зазнали значних модифікацій, часто є менш стійкими до посух, повеней і паводків. Адже здатність річкових екосистем, зокрема, заплав, накопичувати і утримувати паводкову воду і при цьому  поповнювати запаси підземних вод, значно зменшується через вплив людини. Крім того, відновлення річок є важливим заходом для пом’якшення наслідків зміни клімату і забезпечення здоров’я населення!

“Деградація річкових систем стала настільки значною, що виникла нагальна потреба не лише у збереженні, але й у відновленні цих систем. Повне відновлення річкових процесів часто стає недосяжним через незворотні зміни у водозбірному басейні та соціально-економічну залежність від вже функціонуючих гідротехнічних споруд. Проте річкові екосистеми відрізняються своєю динамічністю та вражаючою здатністю до самовідновлення. Для цього варто лише створити умови!” — зазначає Керівниця напрямку “Вода” Всесвітнього  фонду природи Україна (WWF-Україна), кандидат географічних наук Оксана Коноваленко.  

Україна взяла на себе зобов’язання з імплементації Водної рамкової директиви ЄС

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та його державами-членами (2014 р.), зобов’язало Україну запроваджувати європейські стандарти у різних галузях економіки, зокрема в управлінні водними ресурсами. Україна взяла на себе зобов’язання із реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС (ВРД ЄС), що передбачає досягнення країнами Європейського Союзу доброго екологічного стану водних об’єктів. Наразі триває процес впровадження положень ВРД ЄС у Водний кодекс України.

Як відновити річкові екосистеми? 

Традиція “підкорення” річок за допомогою так званої сірої (тобто штучної) інфраструктури призвела до місцями незворотних процесів: втрати біорізноманіття, погіршення стану питної води, підвищення частоти повторюваності небезпечних гідрологічних явищ, що мають безпосередній вплив на якість життя людей та частішають через зміни клімату.

На щастя, у природи є рішення цієї проблеми!

Природоорієнтовані рішення (NbS) — підхід, що передбачає співпрацю з природою через відновлення природних екосистем. До таких рішень відносять й відновлення річок — процес повернення річок до більш природного стану. 

Існує кілька способів відновлення річкових екосистем, залежно від тяжкості завданої екосистемі шкоди. Найпоширеніші методи включають: 

  • Відновлення прибережних зон

Прибережні зони не лише слугують домівкою для безлічі видів рослин і тварин, але й діють як природні фільтри, що затримують різноманітні забруднювачі. Висадження дерев на деградованих ділянках допоможе відновити ці критично важливі буферні зони, що в кінцевому підсумку призведе до відновлення біорізноманіття та поліпшення якості води.

  • Відновлення заплав і водно-болотних угідь 

Саме ці системи слугують природними бар’єрами від повеней і паводків. Зокрема, заплави слугують природними резервуарами для паводкових вод, поглинаючи надлишки води під час сильних дощів чи танення снігу. Це допомагає зменшити ризик повеней у прилеглих населених пунктах та на сільськогосподарських угіддях. Також заплави і водно-болотні угіддя діють як природні фільтри, що очищають воду від забруднень. 

Через масштабні осушувальні проєкти та урбанізацію, водно-болотні угіддя і заплави належать до найбільш вразливих екосистем світу. 

  • Усунення штучних бар’єрів на шляху вільної течії річок

Європейські річки сильно фрагментовані. По всій Європі існують тисячі штучних бар’єрів, що залишилися від людської діяльності минулого століття, і які вже давно не використовуються.

Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (EU Biodiversity Strategy) має на меті звільнити 25 000 км річок від штучних бар’єрів до 2030 року.

Зокрема, загальноєвропейський проєкт “Відкриті річки” покликаний дослідити наявні перешкоди для відновлення вільної течії річок в межах усього басейну Дунаю. Проєкт реалізовують за підтримки європейської грантової організації “Open Rivers Program і в рамках загальноєвропейського руху “Living Rivers Europe” (“Живі європейські річки”). Спільні зусилля в межах цього проєкту на початку 2024 року об’єднали WWF-Україна та Басейнове управління водними ресурсами річок Прут та Сірет. 

Open Rivers Programнідерландський фонд-грантодавець, що фінансується благодійним фондом Arcadia. Напрямки роботи фонду Arcadia: захист природи, збереження культурної спадщини та сприяння доступу до відповідної інформації. З 2002 року Arcadia надала понад 1 мільярд доларів організаціям по всьому світу.

  • Відновлення річкових меандр

Спрямлення русел річок – це поширена практика, що застосовується для збільшення простору, покращення дренажу та пропускної здатності води з метою захисту від паводків та повеней. Проте, штучно сипрямлені річки навпаки втрачають свій природній опір, що призводить до швидкоплинного затоплення під час паводків нижче за течією. Крім того, звивистість річки сприяє кращому самоочищенню води та покращує умови для розвитку біорізноманіття.

Здорові річки забезпечують нас чистою водою, захищають від наслідків кліматичних змін, помякшуючи наслідки посух, повеней і паводків. Відновлення річок – це інвестиція у наше майбутнє і здоров’я.   

Читайте також:
Корупція під час війни. Хто винен та як запобігти?