Острів Хортиця – краса і таємниці колиски українського козацтва (ФОТО)

Острів Хортиця сміливо можна вважати колискою українського козацтва. Дніпрові пороги робили його важкодоступним для ворогів, тим самим надійно захищаючи своїх жителів.

Моя екскурсія до острова розпочалася з невеликої поїздки по Запоріжжю. Чи не найдовший проспект у Європі, кумедні скульптури, недобудований (як казали місцеві, «вже кілька років») міст. До речі, до острова не обов’язково плисти. Добратися до нього можна й автівкою, проїхавши по Дніпрогес.

Затемна на Дніпрогес вздовж дороги включають спеціальні прожектори, які відбивають кількома барвами. Принаймні пару років тому саме так і було.

На перший погляд острів досить великий, проте, коли потрапляєш на нього, він здається просто величезним. Чи то пишна природа впливає на викривлення почуттів, чи що…

Зазначу, що площа острова перевищує позначку в три тисячі гектарів. Його ширина сягає 2,5 кілометра, тоді як довжина – майже 13 кілометрів. Попри піщані ґрунти острів багатий флорою та фауною. За всім цим ретельно доглядають та оберігають.

Екскурсія островом розпочалася зі знаменитого музею козацтва – відносно невелика приземиста будівля. Така собі крайка, у якій зібрано чи не найбільше відомостей, а також елементів культури й побуту козаків. Тут і їхні монети, і булава, і різного роду та розміру шаблі, і стрій, і казанки для приготування їжі, і зброя, і люльки, і навіть елементи книг.

Музей історії запорозького козацтва заснували на острові Хортиця у 1983 році. Офіційне відкриття відбулося 14 жовтня. До речі, ідею створити такий музей запропонували ще в 60-х роках, проте тоді влада вважала, що це суперечитиме політиці Комуністичної партії та радянському уряду в цілому.

На сьогодні у музеї можна знайти найширший перелік експозицій, які охоплюють час аж від пізнього палеоліту (35 тисяч років тому) до доби раннього заліза. Загальна кількість експонатів перевищує дві тисячі одиниць.

Достеменно історію відтворює екскурсовод, звертаючи увагу відвідувачів на ті чи інші елементи.

Ще однією родзинкою музею є те, що на даху розміщено оглядовий майданчик, з якого добре проглядаються Дніпрогес і деякі пороги.

Попри всі окраси острова найголовнішою та найпрекраснішою є фортеця.

Від музею козацтва до фортеці необхідно йти вимощеною гравієм алеєю. Попри пізню осінь все довкола виграє тисячами барв – від зеленого до чорного та багряно-червоного.

Фортеця зустрічає могутньо – паркан з масивної деревини, мур й вал – усе це створює відчуття величності, сили та нездоланності, яке буквально витає в повітрі.

Зазначу, що перша фортеця на острові була збудована ще ген-ген коли. А саме у 1550-х роках за наказом Дмитра Байди Вишневецького. У 1557 році під час набігу її зруйнувало турецько-татарське військо.

Менш ніж через рік споруду не лише відновили, але й додатково укріпили, завдяки чому вона стала надійним сховом для козаків.

Сучасна фортеця, на жаль, не оригінальна. У 2007 році відбулася розбудова комплексу «Запорозька січ». Тоді були створені курені, оборонна вежа й гострокіл. Згодом добудовано триповерхову дерев’яну церкву Покрови Богородиці.

До речі, саме тут знімали багатосерійний фільм «Тарас Бульба», режисером якого став В. Бортко.

Особливістю фортеці є те, що не лише вона сама, але й кожна будівля всередині є своєрідним музеєм. Тут можна побачити колекцію люльок – від зовсім крихітних, не більше двох-трьох сантиметрів, майже до півметрових, колекцію зброї, обставлені елементи побуду тощо. На території фортеці є справжні козаки, які дозволяють стріляти зі зброї минулих часів – пістолів, арбалетів та іншої.

Також звідси можна побачити одні з найбільших порогів Дніпра – могутні, сильні та неприступні.

Загалом поїздка на острів Хортиця – це своєрідний екскурс в минуле. Максимально наближений до того часу побут, місцевість і, звісно ж, обізнаний персонал відтворюють часи козацтва.

За можливості я раджу усім завітати в це чудове місце.

Христина СЛОТА, “Терноград”

Фото авторки