Терноград оперативно. достовірно. цікаво Що це за патологія та чому вона виникає
Кіста печінки – новоутворення доброякісного характеру, яке розростається у паренхімі (внутрішніх тканинах) органу. За структурою є щільною капсулою, всередині якої знаходиться рідина прозорого або темнуватого кольору. Пухлина може мати як невеликі розміри, так і до десятків сантиметрів у діаметрі.
Печінкова кіста є рідкісною патологією, яку виявляють переважно у людей віком від 45 років. Зумовлювати появу новоутворення можуть різні фактори:
- ураження організму паразитами – ехінококами, гельмінтами;
- розвиток запальних процесів у жовчному міхурі та протоках;
- отримання травм черева;
- неконтрольований прийом гормональних засобів контрацепції.
За причинами виникнення всі кісти печінки можна розділити на паразитарні та непаразитарні. Пухлини можуть утворюватись в одиничному та множинному вигляді. Незважаючи на рідкісні випадки злоякісного переродження печінкової кісти, її потрібно виявити та видалити якомога раніше. З часом пухлина може суттєво збільшуватись в розмірах, серйозно впливати на функціональність печінки та органів черевної порожнини.
Які симптоми розвитку пухлини
На перших стадіях розвитку кіста печінки має невеликі розміри, тому її формування проходить без симптомів. Але в подальшому можуть з’явитись наступні проблеми, при появі яких варто звернутись до лікаря:
- почуття важкості та біль в області правого підребер’я;
- нудота, діарея, метеоризм та інші проблеми у роботі системи травлення;
- збільшення живота з однієї сторони;
- поганий апетит та швидка стомлюваність;
- пожовтіння кольору шкіри та білків очей.
Вказані симптоматичні прояви є характерними для інших хвороб шлунково-кишкового тракту, зокрема для виразки, гастриту. Тому для точного встановлення діагнозу і розробки ефективного лікувального плану необхідно пройти клінічну діагностику. УЗД черевної порожнини дозволяє виявити новоутворення, встановити його розміри та структуру ще на ранній стадії формування.
Як лікувати кісту печінки
У більшості випадків від печінкової кісти неможливо позбутись консервативними методами, медикаментозна терапія не дає дієвих результатів. Тому призначається хірургічне втручання, яке передбачає видалення новоутворення через невеликі проколи на череві (лапароскопічним шляхом).
Така технологія дозволяє лікарям чітко виявити локалізацію кісти, видалити її та не зачепити здорові тканини. Мінімальна травматизація тканин скорочує реабілітаційний період, зменшує ризик виникнення ускладнень. Після операції пацієнт проводить у стаціонарі 2-3 дні, після чого може продовжувати відновлення вдома.
Джерело: сайт bilyak.com.ua.