Терноград оперативно. достовірно. цікаво Робота депутатського корпусу Тернопільської міської ради заблокована. Через “свободівські” пікети міські обранці уже вдруге поспіль не змогли потрапити у сесійну залу.
24 квітня і 12 травня намагання провести пленарне засідання закінчилося однаково – після яскравого шоу під стінами мерії сесію перенесли на невизначений термін.
У цій ситуації чи не усі шишки летять на мера міста Сергія Надала та “Свободу” , яка під стінами міськради вирішує свій партійний конфлікт. Або ж на трьох виключених зі “Свободи” депутатів – Івана Сороколіта, Романа Навроцького та Ігоря Турського, через яких триває конфлікт, та їхніх нових політичних друзів із фракції “Самопоміч”.
Однак, у доволі не простому політичному протистоянні є ще й третя активна сторона – фракція БПП. Тернопільські порошенківці за півтора року вже чотири рази змінили союзників у міськраді, вдало маневруючи між “Свободою” та Самопоміччю” та не даючи жодній із цих політичних сил закріпити більшість у депутатському корпусі.
За результатами виборів 2015 року розклад сил у Тернопільській міській раді виглядає таким чином: “Свобода” – 13 депутатів, БПП – 7, “Самопоміч” – 7, “Батьківщина” – 4, “Народний контроль” – 4, “Громадянська позиція” – 4 і Радикальна партія Олега Ляшка – 3.
Уже на першій сесії міськради було обрано виконком та сформовано депутатську більшість у такому складі – “Свобода”, БПП та “Батьківщина”. Разом 24 мандати.
Плюс у резерві опинилися радикали. Їхня фракція офіційно до більшості не увійшла, але радикали виявилися лояльними до мера і у потрібні моменти допомагали у голосуваннях.
За участь у міськрадівській більшості фракція БПП була винагороджена сповна. Представники цієї політичної сили отримали дві посади у виконавчому комітеті – Віктора Шумаду обрали секретарем міськради, а Володимир Дідич став заступником міського голови з питань будівництва та архітектури.
До речі, обоє вони працювали у міській раді за часів мера Романа Заставного. Шумада очолював відділ, який займався зовнішньою рекламою, а Дідич працював заступником мера, куруючи питання будівництва та архітектури.
Однак, у такому форматі міськрадівська коаліція проіснувала не довго. Вже за якийсь місяць-другий “порошенківці” почали виляти. Частина депутатів, пов’язаних з бізнесом, продовжували підтримувати керівництво міськради задля вирішення своїх комерційних інтересів. Інша частина спільно з “Самопоміччю” та трьома уже згадуваними свободівцями почали формувати опозиційне до мера ядро.
Десь у травні минулого року у Тернопільській міській раді окреслилася нова більшість у складі фракції “Самопомочі”, частини фракції “Свободи”, частини фракції БПП та окремих депутатів з малих фракцій. А до кінця літа ця коаліція остаточно утвердилася і отримала умовну назву “протернопільська більшість”. Саме так її охрестив тепер уже колишній “свободівець” Роман Навроцький.
В одному із своїх коментарів він розповів, що “протернопільська більшість” працює злагоджено з мером і ніякого протистояння у них нема. Однак, це лишень була казочка для Тягнибока. Опальні “свободівці” вже тоді страхувалися, щоб не отримати покарання від партійного керівництва за внутрішні протистояння та співпрацю із “Самопоміччю”.
Насправді ж на серпневій сесії “протернопільська більшість” завалила фактично усі принципові питання, у прийнятті яких був зацікавлений міський голова, і натомість прийняли ряд рішень проти яких був керманич міста.
Втім, і “протернопільська більшість” проіснувала не довго. Під кінець 2016 року у депутатському корпусі почалися чергові хитання. І знову не останню роль у них зіграла фракція БПП.
На початок цього року від такої міськрадівської коаліції не залишилося й сліду. І це яскраво підтвердила березнева сесія, на якій приймали зміни до Генплану забудови міста.
Фракція БПП одностайно підтримала оновлений Генплан, залишивши з носом своїх колишніх партнерів із “Самопомочі”, які дуже активно виступали проти цього рішення і для яких це взагалі було ключовою темою.
Здавалося б, у міськраді оформляється нова “генпланівська більшість”, але вона виявилися ситуативною. БПП знову змінила своїх союзників. Зараз ця фракція співпрацює із “Самопоміччю” і спільно з цією політсилою активно захищає трьох вигнаних із “Свободи” депутатів.
Останні події під міськрадою якраз яскраве цьому свідчення. І 24 квітня, і 12 травня, “порошенківці” спільно із “садовістами” намагалися провести у міську раду депутатів Сороколіта, Турського та Навроцького.
Таким чином за півтора року роботи у міській раді фракція БПП уже четвертий раз міняє своїх союзників. Порошенківці фактично розриваються, стаючи на бік то “Свободи”, то “Самопомочі”. Яка ж причина такого бігання?
Ймовірно, фракція БПП не зацікавлена у злагодженій співпраці зі “Свободою”, оскільки гра під другим номером тільки посилює у Тернополі позиції націоналістів. Аналогічно не хоче співпрацювати постійно із “Самопоміччю”, щоб не надавати переваги цій політичній силі та не ростити собі грізного конкурента.
Відтак, з інтервалом у 3-4 місяці порошенківці примикають то до одного табору, то до другого. Але отаке бігання може закінчитися плачевно для них же самих.
Після вчорашнього протистояння у Тернополі уже заговорили про доцільність розпуску міськради та проведення позачергових виборів. І може трапитися, що “Свобода” і “Самопоміч” підтвердять або покращать свої результати півторарічної давності, а БПП залишиться з носом. Таке іноді буває з тими, хто довго не може визначитися і постійно бігає між “красивими” та “розумними”…
Руслан ЗІНЧУК